А вона любить

Він не шепче тобі вранці нажностей,
Не приносить на підносі кофе.
Інколи не помічає різкості,
Відповідає грубо типу "похуй".

Він тобі не дарує ведмедиків й квіточок,
При друзях навіть не обнімить.
І не обіцяє з неба зірочок,
А твої подарунків він не візьмить

Він не називає зайкою,милою,
І не тримає за руку при людях.
І інколі додому відводить силою,
Якщо затрималась десь у клубах.

Він тобою не дихає просто минуле,
Навчило більше не влюблятись.
Думки його мабуть дуже пошлі,
Але не звик він любити чи зустрічатися.

Він йде по життю одиначкою,
Ти за ним по сліду, забираєшся.
Він давно хотів поставити крапку,
Але ти дурна, вагаєшся.

"Я люблю!"- колись давно йому сказала,
Він заглянув в очі й засміявся.
Ти заплакала і утікала,
А він за тобою не помчався.

Скільки раз шептав тобі ночами,
"Уходь" ти мені осточортіла.
Але він не лякав тебе речами,
Ти від доторку губ його мліла.

"Я за тобою завжди!"-Ти божевільна?
Я кохати повір, тебе не стану.
Я кохаю її, вона вже минуле,
Але потім підсів я на стакани.

Я курив, я гуляв більше всякого,
Я в інших шукав її риси,
Тільки з нею себе я бачив ніжного,
Тільки їй одній дарував квіти.

Атепер?-Та нічого! Проїхали!
Тільки серце перетворилось у лід.
Стала любов для мене просто потіхою,
Навряд чи хто небуть колись мене зрозуміє.

Шкода тебе, віриш дівчинко,
Зря связалась ти зі мною тоді.
Мій амур не пускає більше стрілочки,
А у відповідь: "З тобою і на завжди..."