Як доля дві дороги зв’яже,
Веселим стане хмурий день.
Ми на побачення в оазу
Із сірих вирвались пустель.
Затопить поцілунків повінь,
(У мріях визрівала, снах),
І нас у повені любові
Не розділить, не роз’єднать.
Уста і пальці не пускали,
Ще жменьку слів, ще каплю ласк!
Розлука чорними пісками
Лякала і ламала нас.
Прощатись час. Не порятує
Чаклунство світле ласки, слів.
І у розлуку – Каракуми*
Я зачарований ступив
О, як тебе не вистачає,
Скучають пальці і вуста,
І над пустелею Тянь-Шанем *
Бажання-сяйво вироста!
Каракуми* - чорні піски
Тянь-Шань* - небесні гори
2011
Кохання вiд земного до небесного
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2013
Свидетельство о публикации №113112204733
Свидетельство о публикации №113112204733
Рецензии
Навіть не віриться, що колись було таке! Жаль, що все минає...
Дуже гарний вірш!
Нила Волкова 28.11.2013 15:03 • Заявить о нарушении
Дуже гарний вірш!
Нила Волкова 28.11.2013 15:03 • Заявить о нарушении
Будемо сподіватися на краще, небеса ж - вічні.
Игорь Герасименко Кременчугский 28.11.2013 15:08 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 28.11.2013 15:08 Заявить о нарушении