Трепетала в руках, трепетала
Трепетала в руках, трепетала…
Що сягнула у прірву - не знала.
В поцілунках солодких купалось,
Лихо ж тихо, нечутно підкралось.
Дві каблучки… А потім зневага,
Де й поділась медова розвага.
Серце зойкнуло – пташка в неволі:
Не обійдеш своєї ти долі!
2005
Свидетельство о публикации №113112200013