Зоряне небо і місяця сяйво,
Вітер куйовдить вишневу верхівку.
Де ти, мій милий, ніжний, коханий?
Де ти, без тебе так сумно і гірко.
Падають зорі у вохру осінню,
В мареві дум по садочку блукаю.
Очі твої розлюбити не вмію…
Поруч з тобою у мріях літаю.
Листя топчу золотаво-багряне,
Гасну душею. Як спалах зів’яну.
І на щасливу одружену пару
Наче крізь скельце зневіри погляну.
1979
Де ти?
© Copyright: Татьяна Конюшенко, 2013
Свидетельство о публикации №113112111341
Свидетельство о публикации №113112111341
Рецензии