Хожу як вовк самотній одинокий, тягаю я життя
своє, і вже чекаю десь там з боку, коли мене
та смерть знайде.
Знайде розправить чорні крила, немов великі вітряки.
І поведе у дім на схилі і порахує всі гріхи
Хай заберає, не боюся. Нема страху уже в мені, бо як
той вовк, я вже ношуся по цій розпеченій землі.
Ні братів, ні сестер, ані друзів, забув я їхні
імена, і вже чекаю списа в груди, нехай
бере мене пітьма.
Одинак
© Copyright: Манзюк, 2013
Свидетельство о публикации №113112009452
Свидетельство о публикации №113112009452
Рецензии