А нi голосу, а нi гомону...

Наталья Сытник
А ні голосу, а ні гомону,
Тільки цвинтарна тиша тече,
Залишилися одні спогади
Та у рамочці миле лице.
А було життя – яблуневий сад,
В нім і юність квітуча і сміх;
І кохання одне, як нічний зорепад,
І робота, і радість, і гріх.
Що було - пройшло,
Пролетіло, минуло, нема...
Бо життя людське, мов тоненьке скло,
Його доля без жалю лама...


© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113111706313
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталья Сытник
Рецензии
Написать рецензию
Боже мій!!!!
Скільки болю... Скільки болю...

Тамара Степанова   14.09.2016 10:52   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Наталья Сытник