Кожного ранку, коли вони прокидались
Він розчісував її волосся
Яскраве, руде
Спутане, як на полі колосся
Як відносини їх
Людям не зрозумілі
Дивні, але такі щасливі
Як діти
Як діти сміялись і плакали вдвох
Але ночами жорстокими
Сварились. Тікали. Не бачили вихід
Бігали горами високими
Але втомлювались і повертались
В обійми
Обійми мене!
Кричала вона несамовито
А він ще сильніш її цілував
І курив цигарки
Навіщо мені це треба
Питала вона у книгарки
І кричала вона, і тікала ізнов
Понівечена, але не ламалась
(мабуть, як і їхня любов)
Вбігала далеко.
Але
Завжди поверталась
В обійми
Обійми мене
Казав він їй
Їй витираючи сльози
Ти найкраща моя
І це була його зброя
Що повертала її додому
В обійми
Обійми мене.
Обiйми мене
© Copyright: Тани Адова, 2013
Свидетельство о публикации №113111701445
Свидетельство о публикации №113111701445
Рецензии