Свiтанок

Світанок

Небокрай палає на світанку,
Вбралося півнеба в позолоту,
Поховались зорі за фіранку,
Соловей затьохкав першу ноту.

Заблищали роси на долині,
Перлами розсипались по квіту,
Ранок розфарбовує картини,
Воскрешає  чарівниче літо.

Чудернацькі біленькі хмарини
Попливли по небу голубому,
А в гаю кокетливі осини,
Щось шепочуть дубу молодому.

Ген на полі українське жито
Насипає у колосся зерна.
Одягнув Купала малахіти -
Чепуриться двадцять друге червня.

Докотилось сонце до зеніту,
Розливає промені струмками…
Десь далеко почало гриміти -
Розгнівивсь Перун під небесами…

Подобрішав – вийшла веселиця,
В нові фарби виднокруг вкриває…
Як надію, дівка-чарівниця
 В річеньку віночок опускає…


Рецензии