Темнохмарне

Ожиною небо ожило,
мине ще у сумніві мить,
і синього неба ожина
у жилах моїх побіжить.

І вижене воду ледачу,
невдачами кисле вино.
Ніколи я вже не заплачу
і не засміюсь. Все одно.

Не хочу я іншої долі.
О, небо, душею лети,
і буду я братом по крові,
і буду я вічним, як ти!

1993-2013


Рецензии
Що за настрій? "Ніколи я вже не заплачу і не засміюсь. Все одно." Поки ми живі не може бути все одно....

Людмила Журавская   12.12.2013 00:05     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.