Лиши мені краплиночку надії
На цьому святі тиші, що в душі...
Лиши мені, допоки зрозумію:
Хто ми з тобою? друзі? міражі?
Благати про кохання не посмію,
Лишись мені у пам"яті таким:
Далеким, недосяжним та п"янким,
І залиши - краплиночку надії...
Бо я жива допоки маю мрію...
Не дай зпустіти, загубить себе...
Моя душа тендітна і вразлива,
Вона лишень надією живе...
Натянута вона, немов тетива,
Летить до тебе простір розрива
І хоче донести тобі слова,
Які колись сказати не посміла...
Можливо, я колись перехворію
І зрозумію, що то примха лиш...
Та, тільки зараз, залиши надію
І трішечки тепла мені залиш...
.
Залиш мені допоки зрозумію:
Кохаю я у сні чи наяву?
Хіба багато прошу? Лиш - надію,
Бо я лишень надією живу...
Лиши менi надiю...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2013
Свидетельство о публикации №113111404339
Свидетельство о публикации №113111404339
Рецензии