Роман Скиба. Альба

Забулькал чайник – Аврора гаснет.
Готов и завтрак – а Вы ещё мертвы.
Бутерброд упал к небу маслом,
Да и зачем бутерброду законы Мерфи...            
На выбор кофе, стакан сока.
Псы Ваши лижут Вам виски.
Кто Вам художник – уже высоко,
А те, кто рядом – все не  близки.
Трепещут  тени. Проснитесь, пани!
Ваш профиль глубже изображён.      
Плетень с немыми петухами
Ненадобностью искажён.               
Не бойтесь, пани – Ваш ангел с Вами...
Пролейте кофе в жертву заре...               
И лишь коснувшись оконной рамы
Зефирный трепет пронзит в кураже.               


с украинского

Роман Скиба

АЛЬБА

Забулькав чайник – Аврора згасла.
Достиг сніданок – а Ви ще мертві.
Канапка впала до неба маслом,
Бо що канапці – закони Мерфі…
На вибір кава і склянка соку.
Собаки Ваші Вам лижуть скроні.
Хто Вам художник – той вже високо.
А ті, хто поруч – усі сторонні.
Пульсують тіні. Прокиньтесь, пані!
Ваш профіль глибшає на портреті.
Ковтнули голос півні парканні,
Забувши, зайві вони, чи треті.
Не бійтесь, пані – Ваш ангел з Вами…
Пролийте каву на жертву ранку…
І, ледь торкнувши віконні рами,
Зефірний трепет пройме фіранку.