Сонет 101 Сонети Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)

101

Дрімлива Музо! Часу більш не гай. 
Не слід Красу і Правду забувати.
Моїм чуттям своє натхнення дай,
І світ тобі почне аплодувати. 

Мені ти, може, відповідь даси,
Що Правди в слові не було й немає
І що не треба пензля для Краси,
Вона себе сама очам являє.   

Мій друг в Красі і Правді, мов зірки.
Все ж не мовчи; ти маєш хист і силу
Зробити так, щоб він долав віки
І пережив позлочену могилу.

Щоб він був вічно юним, як і нині,
Обов’язок свій виконай, богине!

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)


101

О, ледача Музо, яким же буде твоє спокутування
За твоє нехтування правдою, розфарбоване красою?
Істина і краса залежать від мого коханого,
І ти також залежиш від цього і завдяки цьому возвеличуєшся.
Відповідай, Музо, чи не скажеш ти випадково:
«Істина не потребує перекручування, маючи свій постійний колір;
Красі не потрібен колір, щоб замазати красу правди;
Але найкраще є найкращим, якщо його піддавати змішуванню»?
Оскільки йому не потрібна похвала, чи будеш ти зберігати мовчання?
Не виправдовуй цим мовчання, так як в тобі міститься те,
Що допоможе йому пережити позолочену могилу
І бути уславленим ще протягом багатьох віків.
І тоді виконай свій обов’язок, Музо; я навчу тебе, як
Зробити так, щоб він навіть через великий проміжок часу виглядав так само, як він виглядає і зараз.


№ 101
O truant Muse what shall be thy amends,
For thy neglect of truth in beauty dyed?
Both truth and beauty on my love depends:
So dost thou too, and therein dignified:
Make answer Muse, wilt thou not haply say,
'Truth needs no colour with his colour fixed,
Beauty no pencil, beauty's truth to lay:
But best is best, if never intermixed'?
Because he needs no praise, wilt thou be dumb?
Excuse not silence so, for't lies in thee,
To make him much outlive a gilded tomb:
And to be praised of ages yet to be.
Then do thy office Muse, I teach thee how,
To make him seem long hence, as he shows now.