комбайнёры

комбайнёры разгребая остатки ночи уходят в мглистый туман
их комбайны – корабли-призраки чернозёма - тонут в золотой шевелюре планеты
летящие сквозь ночные созвездия поезда осыпают искрами киноэкран –
пассажиры в паровозных топках жгут свои документы
всадники на разгорячённых конях забыв сомненья
и бросив поводья несутся вскачь
звёзды на их головных уборах горят всё ярче словно подчас затмения
им вслед и в память одними губами песни и плач
и пули уже не взрывают солнца в ясных молодых зрачках
прахом древних эпох высыпается порох из проржавевших гильз
в чистом и звонком ручье потоком сносит рачка
у виска планеты родником пульсирует жизнь


комбайнери розгрібаючи залишки ночі йдуть у імлистий туман
їх комбайни – кораблі-примари чорнозему - тонуть у золотій шевелюрі планети
крізь нічні сузір'я летять поїзда осипаючи іскрами кіноекран –
пасажири в паровозних топках спалюють свої документи
вершники на розпалених конях забувши сумніви
і кинувши поводи несуться навскач
зірки на їх головних уборах горять великого вибуху відлунням
їм услід і в пам'ять одними лише губами пісні і плач
і кулі вже не підривають сонця в ясних молодих очах
прахом прадавніх епох висипається порох з іржавих гільз
в чистому й дзвінкому струмку потоком зносить рачка
біля скроні планети тремтить джерелом її пульс