По вулицям міста йшов дощ,
Вклоняючись перехожим.
Він грав легку музику,
Сам на себе не схожий.
Загравав з дівчатами,
Цілуючи їх у щоки.
Трохи самотній та сумний,
Низав віршів строки.
Він заглядав у вікна,
Дивуючись нам - людям.
Він сперечався із вітром,
Створював радість із будень.
Дощ грав на вулицях міста,
Наче скрипаль на струнах.
Ляскав долонями гучно,
Бажав, щоб його почули.
Він сподівався на посмішку,
Чомусь ллючи сльози.
Сидів на дахах домівок,
Та малював грози.
Дощ
© Copyright: Валерия Вишнёвая, 2013
Свидетельство о публикации №113111301168
Свидетельство о публикации №113111301168
Рецензии