08112013

чую голос - тиск росте
можливо, вірші - це слова сни
думав, найкраще - то просте
допоки не побачив як ти..
а ти?
чиясь невідома Мекка, гаряча
немов серпнева спека

у цьому місті багато мрій
їх носять у сердці чи у кишені
здається, тільки но от - твій
і раз - зникає серед мішеней
а ти?
годуєш себе книжками
як березневі коти,
котрі полюють з пустими мішками

зараз час, що люди тонуть
у проблемах, надіях, думах
квіти рідко дарують, сохнуть
як квитки у маршрутках юних
а ти?
пишеш, хочеш, наполягаєш
вранці встаєш, пізно лягаєш
мов талісман чиєїсь фортуни

знаєш, звичайно, я перехожий
може, навіть, значно менше
день сьогодні дуже погожий
і я далеко не перший
а ти?
посміхаєшся, пестиш волосся
пальцями ніжно збираєш рими
серед майбутніх невинних стосів

чую голос - падає тиск
можливо, вірші - це слова сни
якщо я спатиму до самої зими
чи наснишся мені..
а ти?
очима пройдеш лінію зору
виважено зробиш крок -
може не існує ключів
може зламаний і сам замок.