Зозулею гуляє дівка,
Привольнеє її Життя!
Але буває, коли Жінка –
Про волю ту – не забува…
Гніздо сім’ї завжди страждає,
Коли зозуля закує…
Де вдачу пташки мати має –
Родина болю зазнає…
Де під каблучна крихкість мужа –
Дружина звісно «закує»
Спокуса волі серце здужа –
Про діток тітка відає …
Від болю крається серденько,
Та жалем душу розтинає,
Шкода – буває так частенько –
ХТОСЬ, колискової співає…
Коли зозуля закуе
© Copyright: Валентина Тараненко, 2013
Свидетельство о публикации №113111104093
Свидетельство о публикации №113111104093
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.