Я йду шляхом, окриленої мрії,
долаю терна та ламаю грізні стіни,
свій труд посвятою життя вважаю,
я фармацевт - хай з гордістю цей фах лунає.
Вкладаючи знання у свою душу,
посвятою професії я стати мушу,
бо фармацевт не тільки тіл цілитель,
а й цитадель світлин душі хранитель.
Питаєте: «А що воно такеє особливе?
В наш час посвята фаху явище сумлінне,
важливим є грошей цькувата слава,
відверта відданість роботі річ доволі дивна,зайва.»
Невже наше життя було б яскравим,
подій багатим і суцільно жвавим,
коли немає сенсу щось творити,
коли твій світ обмежений, щоб мрії шторм скорити.
Який же хист має суцільна мудрість,
наук медичних, дисципліни хмурість,
виховують в нас в першу чергу особистість,
сильний дух і розуму великого сміливість.
Фармацевт – це білий птах, що в небі чистім,
Парить, щоб люд здоров’ям линув в вічність.
Посвята фаху
© Copyright: Анастасия Супрунова, 2013
Свидетельство о публикации №113111006370
Свидетельство о публикации №113111006370
Рецензии
