У Cтрийському парку

У СТРИЙСЬКОМУ ПАРКУ

Ми стрілись з тобою у Стрийському парку,
де в липових вітах бриніли джмелі.
Навіщо тоді цілувались до ранку
і я присягався в любові тобі?..

У Стрийському парку,
у Стрийському парку
рудий листопад перетлів на сміття…
Якби я відчув, як кохаєш ти палко...
Та зустрічі нашій... та зустрічі нашій...
та зустрічі нашій нема вороття.

Тепер у стежини питаю поради…
Чому наше щастя було нетривким?
Кому стало гірше від чорної зради?
Та досить ще часу збагнуть помилки..

У Стрийському парку,
у Стрийському парку
в квітучу алею вертаюсь на мить…
Чому ми не стрілись з тобою із малку,
щоб більше кохання свого не згубить?!


В зимовому парку вже снігу по вінця.
На нашому місці – хлопчина й дівча.
Навколо дерева – високі провидці,
і зірка ледь-ледь мерехтить, мов свіча.

У Стрийському парку,
у Стрийському парку
чарівність мелодій оркестр дограє…
А я все стою у серпневім серпанку,
і поруч блукає кохання моє.