В н коха його

Розбили, роздерли, зламали
Дві долі, два серця, життя
В прокльонахй ганьбі катували,
Зіславшись на "Книгу Буття"

Або ж засудили до страти
Бо так наказав їм Аллах,
Ну що ж, помилуйтеся, кати,
Бо кров лиш на ваших руках

Дві долі, два серця, два болю
Сплелися в одне почуття
Любов та нескорену волю
Вмішали у гріх та сміття

Не вірю! Я знаю - кохаю!
Без тями та до забуття
Ти фарба якою плекаю
картину, що зветься життя

Ти сонце й повітря, Ти - Доля
Ти смуток та радісний сміх
Ти воля моя та неволя,
Але Ти, напевне, не гріх.


Рецензии