Велике цабе

ВЕЛИКЕ  ЦАБЕ

Велике Цабе
Вихваляє себе,
Велегучно вихваляє,
Всьому світу сповіщає:
– Я  –  Цабе,
Цабе-Цабище!
Я найкраще!
Я найвище!
Я найдужче
Й найвправніше,
Наймудріше
Й найславніше!..
Я –  Най-най, най-най, най-най,
Цабе-Рябе-Тарамбай!!!

Позбігались мацяпури
(Дуже гордії натури),
Теж взялися цвенькотіти.
Гам такий  –  не можна жити!

– Я  –  Цабе!..
– Ні  –  я!..
– Ні  – я!…
Де тут правда і чия?
Тільки й чути: “Я  –  най-най…”
Ґвалт  –  хоч вуха затуляй.
Ґелґотять усі  підряд.
Отакий у них нелад.

Тільки ось що головне.
Хай хоч рік, хоч вік мине,
Не набридне там і сям
Вихвалятися хвалькам.
Не;змир, заїдня і бійка  –
Наймиліші задавійкам.
Їм хоч вмри, а таки дай
Довести оте “най-най…”

Ми ж з тобою,
Мій читач,
Посміємось з них добряче.
Носа пнуть  –  не наше діло.
Будьмо жити радо й сміло.
Пиху киньмо за плече,
То вона і утече.

Творче серце, щире слово  –
Миру й злагоди основа.

З книги «ЖИВИЦЯ-ЧУДОВИЦЯ»