Знову я,сьогодні,бачила Голгофу,
На Хресті,у муках,Божий Син вмирав,
Обіймала Мати ноженьки Ісуса,
Біль страшний,не людський,серце розривав.
Під Хрестом ридала вірна Магдалина,
І тягнула руки,у небесну вись,
Завмирало серце в юного Івана,
А душа благала-Вчителю озвись.
Озовись Ісусе,зупини розправу,
Зацарюй між нами,на усі віки,
Та мовчить Учитель,Він криваву жертву,
На Хресті приносить,за людські гріхи.
За Хрестом,я бачу, сім мужів величних,
А за ними стільки,що й не полічить,
То небесні чини поклонились Богу,
Що за рід невірний на Хресті терпить.
Загриміли громи,зблиснули зірниці,
Світло освітило Божий ешафот,
А на серафимах,сам Отець Небесний,
Йшов до свого Сина,Господь Саваот.
Рвалася завіса, затряслось каміння,
Як невинний Агнець,на Хресті вмирав,
Заховало сонце все своє проміння,
Коли Син Отцеві душу віддавав.
***
© Copyright: Мария Круль, 2013
Свидетельство о публикации №113110800974
Свидетельство о публикации №113110800974
Рецензии