Листопад, у душі листопад,
Вже не квітне вона наче сад,
Непогода періщить дощем,
Душу крає образа ножем.
Заметіль, у душі заметіль,
Вітер снігом мете звідусіль,
Замерзає вона ,помира,
Душу ранять пекучі слова.
Загриміло в душі і гримить,
Осуд в неї камінням летить,
Засичала ненависть бичем,
Пробиває неправда мечем.
Не вбивайте душі,підождіть,
А до себе її пригорніть,
Змажте рани болючі добром,
Оповийте сердечним теплом.
Хай побуде вона у тиші,
І загояться рани душі,
І розквітне життя у ній знов,
Душу зцілює тільки любов.
Не вбивайте душy
© Copyright: Мария Круль, 2013
Свидетельство о публикации №113110801292
Свидетельство о публикации №113110801292
Рецензии