Вийдеш вранці, лиш світ, в Дике Поле,
Босі ноги остудиш в росі,
Вмиєш росами личко шовкове,
Сни казкові згадаєш усі.
Полетять перші промені сонця
По верхівках старезних дубів,
Стукне вітер тихенько в віконце,
І гайне до вишневих садів.
Колихне очерети високі,
Зазирне у зелені кущі,
Потривожить замріяний спокій,
Що дрімає в жіночій в душі.
Оживе, зашумить Дике Поле
Сон-травою, густим чебрецем.
Вітер гладить плече твоє голе,
Серце гріє розніжений щем.
Захмелівши від тіла і Поля,
Ароматів вишневих садів,
Хай почує висока тополя,
Як тебе я в цім Полі зустрів.
***
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113110709705
Свидетельство о публикации №113110709705
Рецензии
