Як дружба перемогла зло

На околиці міста темний ліс стоїть,               
Де вовчисько бродить,               
Де чортисько спить .
В цьому лісі – Кощій Безсмертний,
До смерті він страшенний.
Він дожив до десяти століть!

Якось у Кощія в хаті
Жили три лісовики волохаті.
Один злодію каже:
- Давай житло ділити наше.
Кощій безсмертний розлютився
І в відповідь йому сказав:
- Коли це житло моє, вашим стало?
Я – розлютився,
Якщо хочете жити, заведіть своє .

Лісовики пішли із хати .
Ідуть вони, ідуть ,
А тут їм на зустріч
Три чорти кладуть свій путь.
Зустріли їх лісовики
і питає перший в них :
- Чорти, ідіть до нас , в помічники.
Чорти відповіли йому :
- Чому б і ні.
Тільки допомагати , кому ?
Лісовик і каже:
- Нам , усім .
Другий чорт йому сказав :
- Навіщо вам допомагати?
- Допоможіть нам хату мати .
Раніше ми жили в Кощія ,
Але він нас вигнав з хати.
Тепер нам доведеться в темному лісі помирати .
- Не хвилюйтесь  – каже чорт,-
Ви поживете у нас .
Ми добре нагодуємо вас.
 Третій чорт додав:
- Ми вам можемо допомогти
Яйце з голкою знайти
І Кощія вбити враз.
Кощій розмову цю підслухав
Слугам він своїм сказав :
- Три чорти та три лісовики
Війну на мене почали
Швидко в ліс густий пішли
Й замість яйця зі смертю моєю
Положили гусяче ,
А моє яйце зі смертю сяюче
Положили в труну срібную ,
Заколотили цвяхами мідними
І закопали в землю вічную .

А тим часом до чортів
Прийшли в гості п’ять вовків .
Перший чорт вовчиську каже:
- Діло тут у нас таке
      Треба знайти Кощійове яйце .
      Другий чорт у мить додав:
- Наші бідні лісовички,
 Маленькі волохаті боровички
Без житла лишились
Завдяки Кощійові .
Вовк подумав і сказав :
Так, діло не з простих ,
Треба вам допомогти
І Кощія враз перемогти !
І сказали їм вовки ,
План який придумали вони .

Діл у них зо двадцять ,
А самих , лиш одинадцять.
Довго думали вони
Де іще товаришів знайти.

     Минуло вже години три потому ,
     Вечір вже настав , пішли вони додому .
     Засмутилися товариші ,
     Камінь став в них у душі .
     Перший лісовик подумав, і сказав
- Друзі , завтра підемо на став ,
Позвемо водяного ,
А він позве змія вогняного .
В змія – три голови ,
А вони всі , розумніші навіть сови .
Настала ніч , товариші поснули  ,
     Зірки на небі швидко зблиснули .
    
       Ранок вже настав ,
       Друзі встали , добренько поїли
       Та лісовик сказав
- Ну що , давайте за роботу ,
Треба провчити цю страшенну істоту .

Приятелі обговорили
Взяли речі на всі сили
Та пішли до водяного .

Приятелі з ним поговорили
Та пішли до змія
Там вони Кощію всі кості перемили .
Розмовляли , розмовляли
Весь чай перепили ,
План сто разів поміняли .

     Пройшов день ,
     Друзі прокинулись та вирішили голку шукати
     Взяти її та  поламати .
     Ідуть , ідуть
     А тут за сосною слуги Кощія труну срібну несуть.
     Стали товариші за тую та стоять
     І дуже хочуть уже скоріше її взять .
     Закопали слуги труну.
     А Кощій і не знає що треба готуватися до довгого сну .
     Пішли слуги
     Аж  за лісосмуги .
     Вийшли друзі ,
     Взяли лопату
     Та почали копати . 
      Копали , копали ,
     А сили в них все пропадали.
     Викопали вони труну ,
     Відкрили її
     Та достали голку золоту.
     Зраділи , усміхнулись, 
     Зламали голку
     І Кощія позбулись .
    
     Про подію цю дізнались всі
     Білки навіть танцювали на сосні.
     Із тих часів
     Як дружба перемогла зло
     Знають усі .