Уже на виліт - прямо у життя.
І не зіграємо в хованки у шафі,
Летимо - тай без вороття.
І залишиться крапка на мапі.
На мапі пройденої нами долі,
Перший крок у нове майбуття.
І вже жати нам на своєму полі,
Життя, життя, життя, життя...
Ми мріяли стати дорослими,
А спати в день ¬– було покарання.
Забита голова була мріями тими,
А зараз це завітне бажання.
Летіли дитинства роки,
І кожному кроці буди загади..
Приймали перші долі уроки,
Згадки, згадки, згадки, згадки…
І як вели дітей у перший клас
Важко було не згадати нас
І багато будемо пам’ятати
І є що зараз нам згадати.
Пролітали дні, за днями,
І в пам`яті юними літами.
Покрилося життя слідами ,
Вітрами, вітрами, вітрами, вітрами…
Однокласникам!!
© Copyright: Люся Ганоль, 2013
Свидетельство о публикации №113110610207
Свидетельство о публикации №113110610207
Рецензии