Так важко дихати, коли ти поруч
Малюєш на спині долонею
Це нібито власноруч
Вірші писати кров’ю
Ці очі,що на проти, я в них дивлюсь
Я бачу в них: «Цього я хочу»
І за хвилину віддаюсь
Цілунками ти мемуари пишеш
По тілу ,ніжно, моєму
Люблю на вухо ти шепочеш
А я шепочучи кричу
Так близько душі і тіла
Не розумію, що вже ближче
До цього ніби не жила
Я чую, як ти дишеш
На серці послання лишала
А потім с їх сама читала
Злиття двох тіл єднання душ
Я про кохання не питала
Не говори мені піду
Я все життя тебе я чекала
Так важко дихати, коли ти поруч
© Copyright: Татьяна Евтушенко 2, 2013
Свидетельство о публикации №113110508635
Свидетельство о публикации №113110508635
Рецензии