Зачи-зачи-зачипенько

ЗАЧИ-ЗАЧИ-ЗАЧИПЕНЬКО

– Ой Мусію-мукосію,         
Чи ти бачив чудасію?

Зачи-Зачи-Зачипенько,
Не дорослий, не маленький,
Кого стріне – зачіпає,
Ура;чити обіцяє.

– Гей дум, гей дум тандарум!      
Як же хочу я “хрум-хрум”.

– Фу ти, ну ти, тарарися.      
Зачипенько, відчепися!

– Пром-та-рія-рія-ра!         
З’їсти вас прийшла пора.

– Лупа, цупа, калабурка!      
Що ти квокчеш, наче курка?

– Хока, хока хандабаря!         
Я вас миттю зазубарю.

– Гупа-цупа, тулумбас!       
З’їси облизня у нас.
Гоп-та-тіта, тром, бом, бом!
Будеш битий батіжком.

Фаля-галя, дзеньки-бреньки,
Ізлякався Зачипенько.

Гулі-мулі, саломіг,
Став на хідлі та й побіг.

Сюди виль, туди виль,
Та й завіявся відсіль.

Раптом дядько наш, Мусій,
Уздогін чкурнув мерщій.

– Ви куди?!..         
– Біжу швиденько      
Зачіпати Зачипенька!..

З книги «ЖИВИЦЯ-ЧУДОВИЦЯ»


Рецензии