Дозріла осінь до пуття,
дими кладе
на гребінь хати,
і проситься погостювати
жовтавий лист – її дитя.
Впущу оцю красу крихку,
якою сходи ґанку витер
самотній
безпритульний вітер,
що ліг погрітися в кутку.
Побачу краплю дощову
на злоті посланця тополі,
і знову –
до різкого болю,
до сліз відчую, що живу…
***
© Copyright: Инна Приходько, 2013
Свидетельство о публикации №113110405496
Свидетельство о публикации №113110405496
Рецензии
А таки цікаво пишеться восени, правда?! Щасти вам, дорогенька!
Вера Кухарук 04.11.2013 23:06 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 04.11.2013 23:06 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.