***
І вже не впізнати все, те що так любилось.
Вітер розганяє хмари, листя опадає
І старий музика з кобзой, пісеньку співає.
Він оспівує старі і славні дороги
на яких не мало було відчуття тривоги .
По них ходили козаки із чубом великим,
на цих землях воювали із татарством диким.
Але було то давно, не кожен згадає,
А у предків наших, у козаків, серденько крає.
Воювали вони гордо, не жалівши себе,
Ти задумайся, було це зроблено для тебе!
Свидетельство о публикации №113110307805