Все відлунало, відійшло, загасло,
Все перетерто в борошно з зерна…
Ти не подав руки мені завчасно,
І я залишилась на самоті, сама…
Ти говорив, без мене, світ не милий,
А я не чую голосу твого…
Ти стверджував, що буду я щаслива…
То де те щастя? Ти забрав його…
Ти вирвав серце, розтоптав надію,
З душі ти взяв, і просто насміявся…
Я помираю тихо, тихо млію…
А ти живим, коханий, залишайся…
Все відійшло, загасло, відлетіло…
Осінні хмари плакали не раз,
Мабуть, на небі, ангели хотіли,
Щасливими благословити нас…
Все...
© Copyright: Наталья Лобастова, 2013
Свидетельство о публикации №113110301377
Свидетельство о публикации №113110301377
Рецензии