Вида Вансель. В юбчонку осень набирает листья

В юбчонку осень набирает
листья.
И одиночество плетёт, смешав с дождём.
Из винограда, срезавши монисто,
Укроет стару ноченьку плащём.
Посплетничав с протёртыми звёздами         
До блеска с позолотою. И спит...
Случилось что, любимый, между нами?
Куда идёшь и почему молчишь?..
Уходишь? Я во сне тебя целую.
А одиночество плету из осени и до звёзды Ригель.   
Быть может, этот дождь сама прочувствую...               
А ты счастливым будешь. Только верь...         

с украинского

Віда Вансель
               
В спідницю осінь набирає листя
               
В спідницю осінь набирає
листя.
Плете самотність,змішує ж дощем.
Із винограду зрізує намисто,
Вкриває стару ніченьку плащем.
Пліткує із протертими зірками
До блиску з позолотою.І спить...
Що сталося,коханий мій,між нами?
Чому ти йдеш?Чому,чому мовчиш?..
Ідеш?А я у сні тебе цілую.
Плету самотність з осені до зір.
Можливо,я цей дощ сама відчую...
А ти щасливим будеш.Тільки вір...