Сонет 84 Сонети Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)
84

Чи хто хвалу придумає ще кращу
За щире порівняння: ти - є ти?
Скарбницю красивішу й ще багатшу,
Як не шукай, у світі не знайти!

Того поета я назву убогим,
Хто не дає сюжету розцвісти;
Та кожен буде славен перед Богом,
Чиє перо засвідчить: «Ти - є ти!»

Хай той, хто пише, скопіює гарно
Відтворене Природою в тобі, -
Так свою працю не зведе намарне,
А тільки слави він додасть собі.

Хвала тобі краси не додає;
Природа ж тільки суще визнає.



СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)


84

Хто ж той, хто промовляє найкраще? Той, хто може сказати щось більше
За цю дорогоцінну хвалу, що ти один є тим,
У кому ув’язнене ціле розмаїття прекрасних якостей,
Що мають стати прикладом для твого зростаючого однолітка?
Убогістю сповнене те перо,
Що не додає своєму предмету слави,
Але додає її той, хто пише про тебе, якщо він може розповісти
Що ти - це ти, таким чином звеличує свою історію.
Нехай він лише скопіює те, що написане в тобі,
Це не погіршує того, що природа роз’яснила так чітко,
І такий двійник зробить відомим його розум
Настільки, що його стилем захоплюватимуться всюди.
Ти до своїх благословенств краси додаєш прокляття
Тим, що любиш хвалу, що робить возвеличення тебе гіршим.


№ 84
Who is it that says most, which can say more
Than this rich praise, that you alone, are you?
In whose confine immured is the store
Which should example where your equal grew?
Lean penury within that pen doth dwell
That to his subject lends not some small glory,
But he that writes of you, if he can tell
That you are you, so dignifies his story:
Let him but copy what in you is writ,
Not making worse what nature made so clear,
And such a counterpart shall fame his wit,
Making his style admired every where.
You to your beauteous blessings add a curse,
Being fond on praise, which makes your praises worse.