Спливає з гір високих час -
Пороги й прірви подолає;
Та й вибухом сміливих мрій,
Висвітлюючи сенс подій,
Вивільнює майбутнє в нас,
Теперішньої миті спазм -
На вік в минуле поринає.
Мандрує в космосі Земля,
Збира секунди у хвилини:
Вітає фактами подій,
В полон захоплюючих днів,
Стремить продовжити життя,
Розорюючи небуття,
Десниця Божа без зупину!
Збагнути прагнем механізм
І сутності пізнати брилу:
Безодні всесвіту краї
Призводять в зріст земні гаї;
Та в сингулярності софізм
Несуть наш «човник» реалізм -
«Руху вітрила» – в часі крила…
Ілюстрація з інтернету - дякуємо авторам!
ЧАС
© Copyright: Промят Свема, 2013
Свидетельство о публикации №113103106916
Свидетельство о публикации №113103106916
Рецензии