Листя жовте у Шепетiвцi...

Листя  жовте  у Шепетівці,
Лягло ковдрою по землі,
Мов намисто на давній  бруківці,
В  у ці  гарні,  чудові дні.

Небо хмарить,  дощами вітає,
Ніжно крапає,  чим то не рай,
Над сосниною пролітає,
Та вітає замріяний край.

Ось дарує Господь знову осінь,
Навкруги все  буяють ліси,
У Судилкові  ніжиться просинь,
Та лунають  пісні   в  Пліщині.

Я неначе    на  своєму горищі,
У віконце дивлюсь з висоти,
Дуже гарно в цей час в Городищі,
Як  не легко  нам йти до мети…

Ця пора золота, незабутня,
Жовтень  вабить, веде до зими,
Люди добрі крокують в майбутнє,
У  яке  усі віримо ми.


Автор  Геннадій  Сівак.
30  жовтня  2013 року.


Рецензии
Генадію, як то гарноу вас вийшло! Ви справжній патріот нашого міста!

Вера Кухарук   04.11.2013 23:07     Заявить о нарушении
Щиро дякую!
З теплом, Геннадій.

Геннадий Сивак   04.11.2013 23:50   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.