А,кажуть,час лікує,
Ті рани,що болять.
Чому ж мене ніхто не чує?
Чому навколо всі кричать?
І часу вже багато,
Здалось мені,пішло.
І хто ж за всі гріхи заплатить,
Якщо життя твоє пройшло?
А час стікає невблаганно
І зморшки вже з’явились на чолі.
Колись жилось на світі всім так гарно
І королев купали в молоці.
А що тепер:асфальт,бруківка і метал.
Це все що нині є. –
У всьому винен час і час.
Я бачу це бентежить лиш мене?
Для чого винайшли наш світ?
Для чого Бог створив людей?
Для часущоб він біг і біг
Не помічаючи простих речей.
Для чого ж ми тоді живемо?
Вічність нма не світить точно.
Нам здається,що від життя ми все беремо,
Але живем ми всі заочно. . .
Час
© Copyright: Вероника Де Ля Форс, 2013
Свидетельство о публикации №113102907926
Свидетельство о публикации №113102907926
Рецензии