Молюся,Господи,я не за себе
А за рідну неньку – Україну.
За її степи безмежні
Й співучу мову солов*їну.
Молюсь за мир у кожнім домі
І за здоров*я діточок.
Щоб сім*ї були,мов чаші повні
І щастя,як на небі зірочок.
Боже,я молю за Україну,
Боже,молю тебе за людей.
Ти їх спрости,ти їх спаси.
Милість свою нам яви!
І знов уста молитва обпікає
Пече так палко,як вогонь.
Мов еліксир все тіло покриває
І тихо торкається скронь.
Та я молюсь у кожнім вірші,
Але не всім дано почуть.
Та молюсь я не за грішних,
Бо ті молитви душу обпечуть.
За ненароджених молюсь дітей,
За тих,хто тяжко хворий.
За немічних простих людей
І за старих,і за кволих.
Нехай завжди цвітуть сади
Хай дощ іде і світить сонце.
Молюся,Господи,прости
Що сповідаємся іконці.
Устами припаду я до землі,
А рукм в небо піднесу.
Дай сил незвіданій красі,
Молюся,Господи,молю.
Молитва
© Copyright: Вероника Де Ля Форс, 2013
Свидетельство о публикации №113102907858
Свидетельство о публикации №113102907858
Рецензии