Узурпували право на вірші,
І хочуть передати дітям в спадок,
В намулі плавають товсті лящі,
Згодовані з державних щедрих яток.
В гниле болото кину динаміт,
Маленькій рибці він не зробить шкоду,
А навпаки, на пару-трійку літ,
Надію дасть та почуття свободи.
Поезії потрібна свіжа кров,
Та де їй взятись, як стара у венах ,
В ній вкоренилось до самих основ,
Бажання мати папірці зелені.
Ми скоро їй, міцний словесний джгут,
Одінемо на вену, на яремну,
І звільнимо від ,пустословів, пут,
Які підсіли на словесну тему.
Переродившись знову зацвіте,
Поезія, красивим ,чистим словом,
А штучне все, надумане ,пусте,
Нащадки спалять , як гнилу солому.
Поезii потрiбна свiжа кров
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113102900773
Свидетельство о публикации №113102900773
Рецензии