Фонтан. Маргарита Метелецкая

                Перевод – немного вольный)) – с украинского:

Вот и площадь с фонтаном,
И лягушки расселись простецки,
Хоть из камня… И верба
Полощется… Ветер затих…
В сарафане с воланом
Не я ли? Нескладна по-детски…
И ещё впереди
Все ошибки и плата за них…

Ненатруженных ног
Осторожно коснётся водица –
И как в зеркале, сразу
Улыбку свою узнаю…
…Кто ответить бы мог,
Эта ива – не в судьбы ль глядится?..
Ей, плакучей, зачем
Так оплакивать долю мою?..

Ой, оставлю фонтан!..
Искалечена жизнь – а причина?..
И зарубкой на сердце –
Прежде срока, недетская, боль,
И пред-опыт – не зван,
И души одинокость – безвинно,
И плакучая ива…
…Пусть поплачет: положено – роль…

*****************

                Оригинал здесь: http://www.stihi.ru/2010/07/27/3104

Ось майданчик з фонтаном,
Скам'янілі де кумкають жабки
І розкішна вербичка
Споліскує віти щодня...
Я у платті з воланом,
Дитяча фігурка незграбки...
І попереду ще
За майбутні помилки платня...

Обережно спущу
У фонтан ненатруджені ніжки -
У зеленій водичці
Враз личко своє пізнаю...
І не знаю чому,
Задивившись у дальні доріжки,
Ця плакуча верба
Так оплакує долю мою...

Ой, залишу фонтан!...
Жабкам кину причини каліцтва...
І вкарбується в серці
Недитячий, сполоханий щем,
Цей маленький фонтан,
І найперше душевне сирітство,
І плакуча верба,
Закосичена долі дощем...