Скажи чому?

Скажи мені, чому життя минає?
Немов крізь пальці пролита вода,
А часом мов вогонь палає
І все навколо обійма.
Де всі ті люди, що раніше посміхались?
Куди надія зрушила моя?
Чи може я не там шукаю?
А може я ще сплю і вже прокинутись пора?
І все так складно і так просто,
Натягнута струна до болі, важко...
І подих слабшає і сил немає майже,
Коли ця програна була війна?
Скажи мені благаю!!!
Ні... Краще подивись, можливо ти також не бачиш?
Поглянь в вікно,
Ворожа там направлена стріла,
Його рука забрала мрії в нас чарівні,
Кохання, щастя, щирість забира.
Дає в заміну нам "реальність" сіру
І ця "реальність" до вподоби нам прийшлась.
Не бачим на руках своїх кайданів
І серце вже не завмира.
З високих мрій сміються люди
І ти проходиш вже не та...
Не можу я з тобою розмовляти навіть,
Бо різні погляди у нас з тобой нажаль
Так важко і не хочеться співати,
Але поразки не зазнаю я,
Зберу до купи зараз же всі сили
І підійму свого щита,
Повернуться до нас кохання, щирість
І не потрібні вже пусті слова
Забудемо "реальність" сіру,
Залишимося лише ти і я...