Сонет 75 Сонети Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)

75

Я у своїх думках живу тобою;
Так сад радіє зливі дощовій,
Так зголоднілий тішиться їдою,
Так скарбом переймається скупій.

То гордий я, що скарб мені належить,
То хочу, щоб він інших потішав,
То думаю: крадій за мною стежить,
То сльози ллю: немов банкрутом став.

Від погляду твого, бува, сп’янію;
Наситившись, його шукаю знов.
Бажати більшого? О, ні!, не смію.
Я маю скарб. Ім’я йому - Любов!

Секрет Любові містить мій сонет;
Це: спрага й голод, свято і бенкет.


СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)
75

Тож для думок моїх ти - немов їжа для життя 
Або ж як вчасні освіжаючі дощі для землі;
І заради такого твого втихомирення я веду таку суперечку,
Подібну до тої, що відбувається між скнарою та його багатством:
Зараз він пишається, насолоджується ним, а потім
Боїться, що злодій-вік поцупить його скарб.
Для мене найкраще - бути з тобою наодинці,
І краще нехай світ бачить мою радість:
Іноді насичуюсь, споглядаючи тебе,
А поволі знов відчуваю голод за твоїм поглядом;
Не маючи, та й не шукаючи радості,
Збережу те, що маю або ж мушу взяти від тебе.
І так я марнію та віддаюся крайнощам день за днем, 
Або бучно бенкетую, або ж позбавлений усього.


№ 75
So are you to my thoughts as food to life,
Or as sweet-seasoned showers are to the ground;
And for the peace of you I hold such strife
As 'twixt a miser and his wealth is found:
Now proud as an enjoyer, and anon
Doubting the filching age will steal his treasure;
Now counting best to be with you alone,
Then bettered that the world may see my pleasure:
Sometime all full with feasting on your sight,
And by and by clean starved for a look;
Possessing or pursuing no delight
Save what is had, or must from you be took.
Thus do I pine and surfeit day by day,
Or gluttoning on all, or all away.