Цукор розчинявся в каві,
Все розчинялося у думах
І, неначе на гітарі,
Натягнулись нерви-струни.
І думи також розчинились –
Це божевільний сон…
Якби це все лишень наснилось!
Свідомість щось взяло в полон.
Нема добра, нема і зла –
Усе наснилось, уявлялось.
Де тіло, серце? Де душа?
Нема, не було – все здавалось.
Цукор розчинився в каві
Та істина була одна:
Нема матерії й моралі,
Все – нескінченна пустота.
У виправдання нiгiлiсту
© Copyright: Лея Мирова, 2013
Свидетельство о публикации №113102806490
Свидетельство о публикации №113102806490
Рецензии