Про100 туман

Просто туман огорнув осокори.
Сіється мжичка в пасмах світла вікон і ліхтарів.
Ів Сен-Лоран накладає руки на стоси тканин.
Нині ніхто не помер,
бо днина несприятлива
для переходу в кращі світи...

Світи не світи о п'ятій годині,
в жовтні ружа під тином не зацвіте.
Сконцентруйся на диханні, на спині,
відчуй як світло від маківки по хребту
повільно повзе.
Хтось би подумав, що то Кундаліні
в лігвище ховається своє,
а я так міркую, що все таки, як не крути,
ми зіткані з іншої матерії, зоряного пилу.
Тому, то є потік фотонів,
парадоксально сповільнених,
а не змія.

Просто перехід на зимовий час - не вихід на свіже повітря:
альпійське чи Фінської Затоки.
Це таке собі засвоєння нових потоків:
інформації, людей, добрих новин.
Ну щоб здавалося перевід стрілки, до того ж назад.
Але так,
змінилося і зміни будуть ще більші.
Позитивні, щасливі...

Поцілуй мене, серце! Міцніше притисни!
Це - любов, тому варто жити.
Просто жити, кохати оцей туман...