Казка до весни.
В тім казковім місці, де зорі
можна в руку збирати, як цвіт,
Де дерева яскраво-прозорі, і ліхтарики світяться з віт,
Де трава м`яка, наче постіль, і гриби ростуть їстівні,
Я буваю нечастим гостем, та так любо, так гарно мені
Дивним світлом насичувать душу, тіло ніжити в зелені трав…
Мій казковий ліс листя струшує, щоб промінчик на них упав,
Засвітився в очах небачено, поцілунком моїм зігрів,
І привів тебе на побачення, прямо з листя тебе створив…
З сяйва місяця, з дуба темного, з серця трепетного струнИ –
Падолистного, хризантемного та залюбленого, до весни…
Сказка до весны. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113102409918
Свидетельство о публикации №113102409918
Рецензии
