Не претендую я на славу

Не претендую я на славу

Не претендую я на славу,
Адже в країні славній вік живу,
Я вірю у душевну силу,
Людську повагу й доброту.

Що час прийде на зміну сну,
На зміну відчаю і сліз,
На зміну бідноти і страху,
Мине навіки кара й гріх.

Ми знову бачимо усмішки,
Дитячі очі й теплоту,
Ми гідно станемо за брата,
І за принижену сестру.


Рецензии