Не претендую я на славу
Не претендую я на славу,
Адже в країні славній вік живу,
Я вірю у душевну силу,
Людську повагу й доброту.
Що час прийде на зміну сну,
На зміну відчаю і сліз,
На зміну бідноти і страху,
Мине навіки кара й гріх.
Ми знову бачимо усмішки,
Дитячі очі й теплоту,
Ми гідно станемо за брата,
І за принижену сестру.
Свидетельство о публикации №113102410966