Осінь…
Неба синь
Крізь жовтий лист,
Заворожує природи хист.
Грайливо вітерець листочками колише,
Наче полотно пише
Навколо клена високого,
Заворожує тиша - неба глибокого.
Дві величі - хвилювання викликає,
Хто - ж осінь не кохає?
Навіть синичка бавиться листочком,
Насолоджуюсь - повітря свіжого ковточком.
Ми всі наче в казковому світі,
Бавимось життям що миті,
Якщо не поспішаємо,
Мить і радість творіння забуваємо.
Осiнь
© Copyright: Валентина Островська, 2013
Свидетельство о публикации №113102309695
Свидетельство о публикации №113102309695
Рецензии