Побачились
…В тумані пам'яті.
І знову, як тоді…
Безгнівне, безтурботне колихання дихання
…твого.
…Відчуження безгрішної, земної чистоти
без віри,
без надії,
без…
Як у безодню!
О, боже ж, мій,
які вони порожні,
колись безсніжні,
оченьки твої.
Навіки вічні,
відчайдушніше
порожні.
Свидетельство о публикации №113102305315
Щиро дякую)).
З повагою,
Наталья Мироненко 10.11.2013 20:44 Заявить о нарушении