Розплели верби, довг коси
Розплели верби, довгі коси.
Серпневий ранок, свіжістю дмухнув.
В лугах вже скошені покоси.
Малий лелека, із гнізда пурхнув.
Поля спустіли та дрімають.
Намисто горобина одягла.
Жоржини, сумно відцвітають,
бо бджілка меду, вдосталь узяла.
В саду вже осінь затаїлась.
Рум’янцем вкрилось яблуко, в саду.
Калина, злегка зашарілась.
Лиш соловей, чекає на весну…
© Copyright: Виктория Мотрунич 2, 2013
Свидетельство о публикации №113102003642
Свидетельство о публикации №113102003642
Рецензии
