я — серце.
я — серце , що хоче померти.
я — південь.
я з липня по серпень.
я — море,
яке хочу з пам`яті стерти.
я — номер.
я — наш другий поверх.
я — нерви,
як нерви сусідської стерви,
я — жребій,
який "перетерли".
я — стовбур,
що стОїть на зламанім гробі,
в корОбі —
кістки віршороби.
мене непокоїть лише лиха думка —
здирате колишнє чоло.
таким, який був, мені точно не бути.
а значить - мене й не було.
я міг би почути маленьке "вітаю"
не бавитись з грибом блідим.
живі не вмирають, допоки не взнають
що стали для когось ніким....................................
Живi не вмирають
© Copyright: Дмитро Безкровний, 2013
Свидетельство о публикации №113102010736
Свидетельство о публикации №113102010736
Рецензии