Спектакль во имя одиночества

Як сумно бачити тебе самотню
Крізь непоборну легкість скла.
Ти позабула, що сьогодні,
На тобі усмішка була.

Вже котрий день погаслі почуття
Давно відквітлого кохання.
І все твоє надломлене життя,
Немов душі безсилої стенання.

І ця, на перший погляд, постанова,
Де грає лиш одна актриса,
Розпочинається раз пораз з того,
Що опускаються куліси.

І, наче брами сцени золоті,
Що відокремлюють тебе від світу,
Твоя любов плести насамоті
Зів`ялого кохання квіти.

25.07.2013


Рецензии
Дмитрий, очень красивое стихотворение. Пришлось, правда, перечитать несколько раз, что бы полностью осмыслить содержание, тк уровень владения украинским языком у меня невысокий.

Юлияилю   19.10.2013 21:43     Заявить о нарушении