У світи не подамся - не бійсь.
Багряницею день відпалає,
Вщухне все, що боліло колись,
Я забуду тебе. І гадаю,
Що вспокою безсоння своє
І як-небудь та дам собі раду.
Вже зима павутиння снує,
На порозі - пора зорепаду.
Ти сумлінням себе не карай,
Я напевно сама в тому винна,
Що не здатна покласти вже край,
Цим шаленим стосункам хвилинним.
Жаль. немає у долі для всіх
Нескінченного присмаку щастя,
А любити чужого не гріх.
Гріх - у себе любов свою красти.
У св ти не подамся
© Copyright: Ольга Карташова 2, 2013
Свидетельство о публикации №113101908551
Свидетельство о публикации №113101908551
Рецензии
